Вдивляюся в небесну височінь
У час, коли ясні згасають зорі;
І Місяцю шепочуть: «Відпочинь,
Стомився ти, вже Сонце встане скоро».
Коли новий народжується день,
Його хмаринки білі сповивають,
А сонце сипле із гарячих жмень
Промінчики, які на росах грають,
Розписуючи золотом поля,
Де зріє збіжжя людям на потребу.
Про славу Божу каже нам земля,
Та про любов Його звіщає небо.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
поки земля нам каже, а небо звіщає
про те, що місяць не світило і не томиться, мабуть поет не знає
для чого знати? та у чім поезій ціни?
земля звіщає: тут можливі міни!
та нам не треба щось там обирати
ми знаємо про що треба звіщати!
Комментарий автора: До Мойсея питання, чи Місяць- світило.
Я про це ще не встигла сказати ніде.
Про метафори в школі мені говорили,
І я знаю, що в чоботах дощ не іде :-)
Николай Тарасюк
2014-10-04 20:53:33
Щоб там Павло не морозив, а вірш таки гарний! Комментарий автора: Дякую, Миколо,за увагу.Натхнення та радості у Христі.
Поэзия : Туман - Николай Зимин Трудные минуты бывают у каждого.Но жизнь продолжается.И мы с Божьей помощью преодолеваем все...
Жизни на изломе и душевных сил,
Я среди тумана сумрачный ходил,
Часто не жалея,часто не любя,
А душа не знала и ждала тебя...
Проза : Притча Золотой мост - Ирина Назаренко Это поучительная иносказательная история, которую легко и интересно читать и взрослым и детям о том, с чем мы сталкиваемся ежедневно -искренность и лукавство, щедрость и жадность...
У меня есть ещё несколько моих притч, позже их тоже предложу на ваше усмотрение.
